FacebookПідписатися на RSS

На сучасному етапі в Україні відкрилися нові перспективи змін у системі спеціальної освіти, що насамперед пов’язані з переосмисленням ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Нова методологія спеціальної освіти таких дітей обґрунтована у «Концепції спеціальної освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку в Україні на найближчі роки і перспективу» (1996), «Концепції реабілітації дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями» (1998), «Концепції державного стандарту спеціальної освіти» (1999), проекті «Державного стандарту спеціальної освіти» (2004), «Положенні про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах» (2010), Постанові КМУ від 15.08.2011 № 872 «Про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», в листі МОН України від 26.07.2012 № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання», Указі Президента України від 01.06.2013 № 312 «Про виконання додаткових заходів із забезпечення гарантій реалізації прав та законних інтересів дітей».

У цих документах увага концентрується на гуманізації освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку та з інвалідністю, її відкритості, створенні умов для інтеграції учня, вихованця з особливими потребами у загальноосвітній (дошкільній) навчальний заклад й водночас наголошується на необхідності активізації діяльності держави щодо соціального захисту таких дітей.

Використання нової моделі передбачає інтегроване (інклюзивне) навчання і надання якісних освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у спеціальних, звичайних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів.

У зв’язку з цим перед учасниками навчально – виховного процесу постає завдання психолого – педагогічного супроводу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, ефективно організувати індивідуальну розвивальну корекційну роботу відповідно до поставленого педагогічного та психологічного діагнозу і виконання рекомендацій, визначених відповідно до особливостей функціонування розумової та емоційно – вольової сфери суб’єктів корекційної роботи та на основі психолого – педагогічної взаємодії всіх учасників навчально – виховного процесу.

Для надання своєчасної допомоги дітям із порушеннями психофізичного розвитку у навчальному закладі, психолого – педагогічного вивчення, оцінки труднощів та потенційних можливостей психічного розвитку таких дітей, визначення їхніх освітніх потреб, надання рекомендацій щодо змісту, форм і методів навчання, корекційно – розвивальної роботи з урахуванням особливостей навчально – пізнавальної діяльності, індивідуальної програми реабілітації таких дітей міська ПМПК рекомендує:

1. Взяти до відома для використання у практичній роботі методичні рекомендації щодо порядку створення і організації роботи психолого –педагогічного консиліуму (ППк) у освітньому закладі, що додаються.

2. За консультацією звертатись у міську ПМПК, т. 32-46-87.

Методичні рекомендації щодо порядку створення і організаціїроботи психолого–педагогічного консиліуму (ППк) освітнього закладу

1. ППк є однією із форм взаємодії спеціалістів освітнього закладу щодо забезпечення об’єднаних зусиль для психолого – педагогічного супроводу дітей і підлітків з особливими освітніми потребами або в стані декомпенсації.

2. ППк може бути створений на базі освітнього закладу будь - якого типу незалежно від організаційно – правової форми наказом керівника загальноосвітнього (дошкільного) навчального закладу.

3. Загальне керівництво ППк здійснюється керівником навчального закладу.

4. ППк освітнього закладу у своїй діяльності керується Статутом закладу, затвердженим керівником Порядком створення і організації роботи ППк.

5. До складу консиліуму входять: керівник закладу, практичний психолог, вчитель – логопед (дефектолог), соціальний педагог, педіатр, медична сестра, педагогічний працівник, який представляє дитину на ППк.

6. Метою ППк є забезпечення корекційного психолого –педагогічного супроводу дітей, учнів з відхиленнями у психофізичному розвитку або в стані декомпенсації, виходячи із реальних можливостей освітнього закладу, вікових та індивідуальних особливостей, стану соматичного і нервово – психічного здоров’я дітей дошкільного і шкільного віку.

7. Завданнями ППк освітнього закладу є:

- раннє виявлення дітей (з перших днів перебування у закладі) з порушеннями психофізичного розвитку;

- психолого – педагогічне вивчення, оцінка труднощів та потенційних можливостей психічного розвитку таких дітей. Вивчення їхніх особливих освітніх потреб, надання рекомендацій щодо змісту, форм і методів навчання, корекційно – розвиткової роботи з урахуванням навчально – пізнавальної діяльності та розладів поведінки;

- участь у розробленні індивідуального навчального плану та індивідуальної програми розвитку дитини з порушеннями психофізичного розвитку (ПФР), інвалідністю з метою забезпечення особливих освітніх потреб;

- співпраця з міською психолого – медико – педагогічною консультацією (ПМПК), міським центром практичної психології та соціальної роботи;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам, які працюють з дитиною, організації при необхідності інтегрованого (інклюзивного) навчання та створення оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей розвитку здібностей, обдарувань, здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами та з інвалідністю;

- консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогічних працівників, інших учасників навчально – виховного процесу з питань вибору можливих форм і методів навчання, у т. ч. інтегрованого (інклюзивного), у поєднанні з реабілітаційними заходами, соціальною адаптацією та інтеграцією у суспільне життя дітей із порушеннями ПФР, дітей з розладами поведінки;

- підготовка та ведення документації ППк, яка відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень навчальних досягнень.

8. Спеціалісти, які включені до складу ППк, виконують роботу в межах свого робочого часу під час психолого–педагогічного вивчення дітей з відхиленнями в розвитку.

9. Психолого–педагогічне вивчення дитини спеціалістами ППк здійснюється з ініціативи батьків (осіб, які їх заміняють) або педагогічних працівників закладу освіти зі згоди батьків (осіб, які їх заміняють). Медичний працівник, який представляє інтереси дитини в закладі освіти, при наявності показань та зі згоди батьків (осіб, які їх заміняють) направляє дитину для медичного обстеження або консультування в дитячий заклад охорони здоров’я.

10. Вивчення дитини кожним спеціалістом ППк здійснюється індивідуально з урахуванням вікового психофізичного навантаження дитини, підлітка.

11. На основі даних психолого – педагогічного вивчення дитини кожним спеціалістом ППк робиться висновок про характер відхилень у її розвитку, розробляються рекомендації. На засіданні ППк приймається колегіальне рішення з відповідними узагальнюючими рекомендаціями про індивідуальний навчальний план, навчання і виховання дитини з урахуванням її психофізичних можливостей та індивідуальних особливостей. Засідання ППк обов’язково протоколюється і підписується членами ППк. Засідання ППк здійснюється в присутності батьків (осіб, які їх замінюють) дитини, підлітка.

12. При відсутності в даному навчальному закладі умов, адекватних індивідуальним особливостям дитини, а також при необхідності більш поглибленого психолого – педагогічного вивчення дитини, ППк може рекомендувати батькам (особам, які їх заміняють) звернутись у психолого – медико – педагогічну консультацію (ПМПК).

13. Засідання ППк поділяються на планові, позапланові, вони проводяться під керівництвом голови консиліуму – керівника закладу.

14. Періодичність проведення ППк визначається реальним запитом навчального закладу, направленого на комплексне і всебічне вивчення проблем дітей із порушеннями психофізичного розвитку.

15. Голова ППк ставить до відома батьків (осіб, які їх замінюють) і спеціалістів ППк необхідність обговорення проблем дитини, підлітка і організовує підготовку і проведення засідання ППк.

16. На період підготовки до засідання ППк і наступної організації виконання рекомендацій дитині визначається провідний спеціаліст: вчитель (класний керівник, класовод, вихователь ДНЗ) або інший спеціаліст, який здійснює корекційно – реабілітаційну допомогу дитині. Провідний спеціаліст відслідковує динаміку розвитку дитини, підлітка і ефективність надання йому корекційно – реабілітаційної допомоги і вносить пропозиції щодо повторних обговорень на ППк, педагогічній раді закладу.

17. Висновок спеціалістів ППк із відповідними рекомендаціями (без зазначення медичного діагнозу) доводяться до відома батьків (особам, які їх замінюють) у доступній для розуміння формі, запропоновані рекомендації реалізуються тільки з їх згоди.

18. Під час направлення дитини для обстеження в психолого – медико – педагогічну консультацію, висновок ППк видається на руки батькам (особам, які їх замінюють).

У інші установи і заклади висновок спеціалістів ППк направляється тільки за офіційним запитом.

Висновок ППк навчального закладу має рекомендаційний характер.

19. На ППк ведеться така документація:

- журнал обліку обстежених дітей (№ п/п, ПІП, рік народження, клас (група), домашня адреса, ким направлена дитина, дата прийому на ППк, хто присутній з батьків);

- картка (папка) розвитку учня, вихованця ДНЗ (№ п/п, ПІП дитини, дата народження, клас (група), характеристика проблеми дитини, дата проведення ППк, висновок із рекомендаціями ППк, результати психолого–педагогічного вивчення дитини після наданої корекційно-педагогічної допомоги; - книга протоколів засідання ППк.

20. Документацію ППк веде працівник закладу, якого визначає керівник.

Кiлькiсть переглядiв: 2622